Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
оповіщати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
оповіщатися — а/юся, а/єшся, недок., оповісти/тися, іщу/ся, істи/шся, док., рідко. 1) Заявляти, повідомляти що небудь про себе. 2) Одержувати інформацію, дізнаватися про що небудь. 3) тільки недок. Пас. до оповіщати 1), 2) … Український тлумачний словник
оповіщення — я, с. 1) Дія за знач. оповістити, оповіщати. 2) Письмове повідомлення про що небудь … Український тлумачний словник
оповістити — див. оповіщати … Український тлумачний словник
оповіщання — я, с. Дія за знач. оповіщати 1) … Український тлумачний словник
оповіщувати — ую, уєш, недок. Те саме, що оповіщати … Український тлумачний словник
пооповіщати — а/ю, а/єш, док., перех. Оповістити багатьох … Український тлумачний словник
інсерувати — оповіщати, оголошувати [II] … Толковый украинский словарь
повідомляти — 1) = повідомити (кого доводити до чийогось відома), сповіщати, сповістити, давати знати, дати знати (кому), вістувати (кому), повістувати, повістити (кому), повідати, повідувати, повідати, повісти (кому); інформувати, подавати, подати (кому… … Словник синонімів української мови
оголошувати — I = оголосити (доводити що н. до загального відома, письмово / усно), оповіщати, оповістити; оприлюднювати, оприлюднити (перев. у пресі); проголошувати, проголосити, видавати, видати (зі сл. наказ , розпорядження й под. перев. офіційно);… … Словник синонімів української мови
